Туристичними стежками с.Черешенька.
Починається він з батьківського порога, стежини до отчої хати.А ще він починається із маминої пісні колискової. Для кожної людини найдорожчий той край,де вона народилася,звідки пішла у світ.
Для усіх нас найдорожче,найкраще у світі - наше рідне село.Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть і працюють наші батьки.Тут корінь нашого славного роду українського.
Таким є наше рідне село Черешенька.Воно справді зігріває душу кожного із черешенців.Це тепло проникає глибоко до серця.І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села,до отчого дому.
Історія села Черешенька, цього невеличкого села в передгір ї Карпат, дуже мало висвітлена в
літературі.Майже немає архівних документів, які б свідчили про заселення і розвиток цих земель.
Однак історичні назви кутів села - Турецька криниця, німецьке поселення Катарінендорф, Александердорф, Ціпишин свідчать, що на долю черешенців випало немало випробувань.Є багато версій щодо походження села.Народні перекази говорять, що від фруктового дерева черешня,яке було посаджене галицьким парубком - втікачем.Інші,про існування власника землі Череша, а його помістя - черешським, а згодом-черешенським.
В книзі Г.Балана"Документи Буковини" записано: "12 січня 1644 року в описі меж Вижниці згадується місцевість Черешанка, яка в той час була ще,очевидно, незаселена.
Століттям пізніше, у 1753 році ця місцевість(поляна) знову названа на межі між Вижницею і Луківцями.
А в письмовій згадці 1774 року про Берегомет говориться, що село складалось з багатьох присілків: серед них Черешенька, Катарінендорф та Александердорф. Ці присілки існували як самостійні поселення, хоч входили до складу земель берегометського феодала графа Васілка.
Село наше красиве і квітуче, окрасою якого є природа: ліси, річка Міхідерка, ставки.
На території села є турецька криниця, що свідчить, що через село проходило турецьке військо.
Гідрологічну пам ятку природи районного і обласного значення являє собою мінеральне джерело на хуторі Солонець.Це одне з типових джерел мінеральних вод хлоридно-натрієвого типу з високою мінералізацією 313 гр.літр.
Раніше місцеве населення використовували воду для побутових потреб- випарювали сіль, тому і назва - Солонець.В перспективі на базі цього джерела буде працювати санаторно - курортний комплекс, де зможуть оздоровлюватися люди із захворюваннями шлунку,печінки, суглобів, нервової системи.
Свято- Миколаївська церква.
З давніх давен жителі села Черешенька та присілків належали до християн православного обряду, тому будівництво церкви було життєвою необхідністю.На пожертвування графа Васілка та ще окремих парафіян в 1895 році розпочалося будівництво церкви, яке тривало 10 років.
Церква розрахована на одночасне перебування в ній до 100 чоловік.Богослужіння на даний час проводить протоієрей Петро.
З історії села видно, що у селі проживали німецькі колоністи, тому будівництво їхньої церквибуло необхідністю.В 1908 році, коли об єкт був побудований, парафіяни поклонялися Богу в перший раз.
Пізніше там був сільський клуб.
А з 27 листопада 2004 року, коли відбулося освячення церкви, по даний час правиться служба.
На даний час церква Свято- Миколаївська знаходиться в процесі відбудови.
Настоятель храму- протоієрей Олексій.
У нашому селі, неподалік від школи, знаходиться поховання німецьких колоністів, так званий "швабський цвинтар."
На сьогоднішній день в селі ще збереглися німецькі будинки: це будинок Чепельової Марії,
Загул Василини, Кобан Степана, а також будинок, де зараз знаходиться сільська бібліотека.
Німецькі будівлі.
Пам'ятники стережуть наш мир і спокій, вони наша гордість, честь і совість.В нашому селі є обеліск,споруджений в пам'ять воїнам- односельчанам, які загинули на фронтах Другої світової війни.
Обеліск воїнам- односельчанам, які загинули на фронтах Другої світової війни.
Пам'ятник:"Борцям за волю України у хх столітті."
Маленьке дитя з долонь мами і тата простягає до Бога рученята, підносить до сонця їх стражденну долю, про яку мовчать скорбота на обличчі жінки і зброя на плечі чоловіка.
Справжньою окрасою села Черешенька є люди.Ми горді тим, що в нашому селі проживав народний умілець, майстер різьби по дереву Костянтин Васильович Товарницький. В кожному його виробі залишилася часточка його душі, його любові до праці.Любов до України, вболівання за її долю були супутниками його життя.
Неповторний колорит карпатської природи відтворюють у своїх роботах вишивальниці села.
Вражає майстерністю автор вишивок- панно Марія Михайлівна Кушнірюк.У творчому доробку Марії Михайлівни - незчисленні варіанти вишивання геометричного, рослинного орнаментів та окремих мотивів.
Мистецтво у нас не викорінюється,його продовжує вивчати молоде покоління.Прекрасними майстрами по обробці дерева є наші жителі ,брати:Василь Іванович та Дмитро Іванович Шешуряки.Їх майстерність продовжують їхні сини: Олег та Павло.
Черешенська ЗОШ 1- 3 ступенів являється однією із кращих шкіл району.
В жовтні 2012 року відкрито один із кращих дитячих навчальних закладів:"Сонечко."
Село наше розбудовується. Молодь залишається жити в селі.
Новобудови села.
Бережімо славні традиції, звичаї та обряди нашого села,примножуймо здобутки його на радість дітям та внукам,бережімо наше село, не цураймося його свят та буднів,бо село - це криниця нашого родоводу, це наша велика родина.
Немає коментарів:
Дописати коментар